<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr</id>
  <title>Зарисовки родного города</title>
  <subtitle>...и не только</subtitle>
  <author>
    <name>весь Кировоград</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2009-09-10T11:08:30Z</updated>
  <lj:journal userid="10556694" username="allkr" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom" title="Зарисовки родного города"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:14606</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/14606.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=14606"/>
    <title>Ось так мені б подобалось більше ;)</title>
    <published>2009-09-10T11:08:30Z</published>
    <updated>2009-09-10T11:08:30Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://www.kirovograd.net/allkr/rabbit_0.jpg" /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:14584</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/14584.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=14584"/>
    <title>Це минеться</title>
    <published>2008-12-04T16:59:25Z</published>
    <updated>2008-12-04T16:59:25Z</updated>
    <content type="html">Вот ведь херня. В тот момент, когда больше всего хочется уйти и не оборачиваться – не можешь. Ну, по крайней мере, я. Поскольку аврал явление повсеместное, а работа должна быть сделана. И ты пересиливаешь себя, молчишь, и, сцепив зубы, дотягиваешь этот воз. И в момент передышки, с какой-то радости, воспринимаешь этот аврал не более, чем рабочий момент, и, как законченый оптимист веришь, что он больше не повторится. Ну ведь говорили же, обсудили, приняли во внимание.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;После, гора-а-аздо после, оказывается, что это не более, чем пирамида. У кого-то она поставлена на основание, у кого-то, на вершину. И, либо ты оказываешься с каждым разом все больше в заданиях, записях, отчетах, проектах (нужное подчеркнуть), либо все более уверяешься в бесполезности и ненужности своей работы.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А потом пирамида заканчивается.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:14218</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/14218.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=14218"/>
    <title>Фотографии в телефоне</title>
    <published>2008-10-19T09:52:43Z</published>
    <updated>2008-10-19T09:55:34Z</updated>
    <category term="телефото"/>
    <content type="html">&lt;p&gt;В телефоне они хранятся, как всякая мелочь в дамской сумочке. Вот раз в полгода барышня вытряхнет все из нее на диван, и делит на: нужное, ненужное и пусть полежит – вдруг пригодится. Найти можно кучу интересного, главное не забыть отложить в сторону, а не обратно в сумочку до «вдруг пригодится».&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img title="" height="400" src="http://kirovograd.net/allkr/t_photo_0.jpg"&gt;&lt;br /&gt;Охранять надо, видимо, от женщин от 20 до 50 лет. Тем более Крым, там где настоящая охота на подобных мужчин!&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img title="" height="400" src="http://kirovograd.net/allkr/t_photo_1.jpg"&gt;&lt;br /&gt;«Вот ты суслика видишь? Нет? И я нет. А он есть» (с) «ДМБ»&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img title="" height="400" src="http://kirovograd.net/allkr/t_photo_2.jpg"&gt;&lt;br /&gt;То ли реклама качества отмывки, то ли эталон степени загрязнения, начиная с которой даже нефтепродукты не помогают… Сапожник без сапог, короче говоря.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;a href="http://kirovograd.net/allkr/t_photo_3.jpg"&gt;&lt;/a&gt;&lt;img title="" height="600" src="http://kirovograd.net/allkr/t_photo_3.jpg"&gt;&lt;br /&gt;Все, все что выпрошено непосильным трудом и поставлено на красное, все ведь ушло в пользу казино! Три сигареты недокуренные, три ботинка разные, ру-бля… Три.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img title="" height="600" src="http://kirovograd.net/allkr/t_photo_4.jpg"&gt;&lt;br /&gt;На момент фотографирования – просто забавный кадр. Сейчас, в пугающих слухах о крушении банков… Готичненько. Жаль кот не&amp;nbsp;полностью черный.&lt;/p&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:14018</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/14018.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=14018"/>
    <title>Э-э-э, батенька, да у вас белочка!</title>
    <published>2008-07-23T11:35:21Z</published>
    <updated>2008-07-23T11:35:21Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://www.kirovograd.net/allkr/squirrel.jpg" align="top"&gt;&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;div align="justify"&gt;Хорошо, что успел сфотографировать. Потому как без вещдоков после фразы «ко мне вчера в окно белка ломилась»… Сами понимаете. Но у с другой стороны – центральный перекресток (ну ладно, на квартал ниже почтампа), вечерняя пробка, шум, гам – как её сюда занесло – шут знает.&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:13599</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/13599.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=13599"/>
    <title>Послеотпускное. Гаварите-па-русски!</title>
    <published>2008-07-21T07:24:13Z</published>
    <updated>2008-07-21T07:25:00Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="justify"&gt;Понедельник, да после отпуска, день неимоверно тяжелый. Особенно тяжелым он оказался для унитаза, который, падла, рыдал всю ночь… Залив весь пол. Хорошо хоть скупо, по мужски. Оценив степень хреновости ситуации, понял, что отпуск удался. И значит, есть что вспомнить.&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Как мы ходили в кинотеатр.&lt;/b&gt; В Симферополе, столице Крыма, как бы, кинотеатров тоже два. И еще три разобранных. В последних показывают достижения китайской бижутерии и генетики, в рабочих тоже показывают кино. Хэнкок. Сходить планировал еще дома, да не успел. А тут такая удача. И деньги еще есть, и кинотеатр должен быть на уровне. Имени Т.Г. Шевченко. Пошли.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;После всех перипетий с «украинизацией» фильмов, фраза «По русски», на плакате Хэнкока не удивила. Хотя, признаюсь, украинский перевод мне нравится зачастую больше. Но для боевика это не столь важно, правда? Тут, чтоб бабахало, бряцало и гугукало на всю ивановскую, а послал ли герой перед роковым выстрелом вражину «у дупу», или просто «в задницу», ей богу не важно, я считаю.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;О том, что все плохо, стало понятно сразу. Заглушенные спецэффекты, словно соседи будут ругаться, если проснуться, никакого эффекта присутствия (работают только первые две колонки Советского Союза), три голоса для озвучки, которые наоборот, орут изо всех сил металлически нейтральным голосом… Причина стала ясна к середине фильма. Это была украинская версия. Которую загушили, и рядом, в операторской, на коленке, забацали по верху «русскую версию». От которой бы и Мосфильм удавился, хоть звезд с неба не хватает в переводах.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Шок я ощутил только когда зажегся свет. Соседей было, надо сказать, прилично. Большинство общались до фильма с явным московским акцентом. Ну, это понятно. Так вот, уходили они довольные. Довольные! А значит, здесь это практика! Испоганить фильм подобным образом! И выпячивать после этого грудь возле приколотой таблички – мы за русский язык! Блин. Повторюсь, мне было пофигу, какой язык. Меня в кинотеатре интересует качество, эффект погружения, что ли. Который намертво был сметен в пользу неинтересной для меня войны в политике… Хм. Кстати. Я ж теперь жертва политических репрессий получается. Пострадал за чужую идею. Надо будет ксиву сбацать подобающую, и пенсию требовать у видеопрокатчиков. Фильмами.&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:13503</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/13503.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=13503"/>
    <title>Суровые будни офиса.</title>
    <published>2008-06-19T13:24:22Z</published>
    <updated>2008-06-19T13:24:22Z</updated>
    <content type="html">Не смотря на охранника на первом этаже, к нам часто прорываются всяческие коммивояжеры. Хватает их секунд на 10, пока мы не понимаем, с кем имеем дело. Из их сумбурного приветствия с предложением товара «здравствуйте-разрешите-вам-предлож…-…аймет пару минут-извини…-…ятного дня» можно решить, что нам предлагают очки от ожирения, крем для зависти, или же часы, которые как астролябия у Ильфа и Петрова «сама себя меряет».&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Что предлагал сегодняшний – я не знаю. Хотя времени у него было поболее остальных. Намного. Благодаря одной поразительной особенности…&lt;br /&gt;Он заикался…&lt;br /&gt;Занавес.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Как по мне, такое чудо достойно выставки рядом такими экспонатами как слепой водитель, глухой секретарь или немой диктор на радио.&lt;br /&gt;Но настроение он поднял на весь день, что правда, то правда :)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:13147</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/13147.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=13147"/>
    <title>“...ему переводить – а он лыка не вяжет...”</title>
    <published>2008-06-15T06:32:52Z</published>
    <updated>2008-06-15T06:32:52Z</updated>
    <content type="html">Посмотрел выступление Маккартни. Отрывками. Да, солидная сцена, да, живой символ эпохи, и по-украински пару слов зарядил – молодец сэр Пол, но… Монотонный, абсолютно бесцветный, низкий голос переводчика – это что за фигня?!! Нет, если снимать фильм про вторжение инопланетян – да, дядю немедленно надо брать на озвучивание кошмарных требований перед уничтожением Земли. Но Маккартни вроде не собирался уничтожать человечество через динамики – в смысле на гитаре не лажал…&lt;br /&gt;Бр-р-р, и кто это так Битлов не любит, чтоб гадость такую подсунуть?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:12876</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/12876.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=12876"/>
    <title>Евровиденье-2008: если у вас нету тети…</title>
    <published>2008-05-26T06:40:02Z</published>
    <updated>2008-05-26T06:40:02Z</updated>
    <content type="html">…спокойно посылайте дядю. И наоборот. Тут даже половые признаки не важны. Главное, чтоб костюмчик сидел. А мужской, женский,  или зверушки не ведомой, зависит только от буйной на всю голову фантазии. Да, и  пусть на родном языке поет. Зачем? Чтобы никто не догадался! Музыку можно хоть из рингтона взять и на игрушечной гитаре исполнять. Правда, тут уже нужны сиськи. Иначе народ может начать вслушиваться в текст, периодически хлопая по своим карманам, проверяя – не звонит ли мобильный. Кстати, отлично сойдет за аплодисменты.&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Но, если у вас нету телевизора, вам это вам не грозит. Или вы принципиально не смотрите УТ-1. Я так весь проект «Великі українці» пропустил по Интеру. Не перевариваю я его. Интер. И ничего, нервная система целее была. Тут, правда, за челюсть надо было опасаться. Вывихнуть можно было легко.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Но так уж сложились планеты и разложился диван, что я посмотрел это буйство красок. Вот. Заставка под каждую страну, изображала создание флага. Кому-то достались маляры, кому-то три сестры за швейными машинками… Нам достался клоун. Видимо в Сербии героев заставки выбирали на основании прошлого Евровиденья. Виденье у них такое.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Свои комментарии на мировое обозрение (транслировать в международный канал) кидать запрещено. Но Батьке в Белоруссии можно все. Правда сигнал шел с запаздыванием. Видимо цензура успевала вставить свои 10 копеек. Но как можно было пропустить в эфир фразы комментатора, выдавшего после выступления Украины (за шесть исполнителей до России) «выступления победителя мы, кажется, уже увидели» и «кто он, я вам пока не скажу»? Забавно вышло, особенно учитывая результат.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сам процесс голосования я не выдержал. Успокаивал нервный смех расстрелами на ЧАЭС в Сталкере. Но поскольку спать все равно не хотелось – пошел посмотреть на финал.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Как и за что Россия получила первое место – для меня загадка. Но вот то, что оперативно в прямом эфире показывали на российских каналах – это было вообще нечто! Вылизывали так старательно, что аж на слезу прошибало. Так старались, так старались! И тут на соседних каналах обнаружились две барышни, тоже старательно вылизывавших друг друга. А что, третий час, уже можно. Хотя и скучно. Но под включенные комментарии прямых мостов картинка сразу стала как-то динамичней. И правдивей, что ли.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Второе место Украины удивило не меньше. Скрипку Страдивари на сцену не выносили, мужской костюм на Ани Лорак не одели, в подтанцовку сиськи не дали. Был, однако, волшебный шкаф. Комментатор Белоруссии не удержался, завистливо буркнув про 250 тысяч евро. Чем сразу напомнил сцену из «12 стульев», где народ, шатаясь по музею, подбирал – что из выставленной мебели дома будет смотреться, а что – нет. Шкаф комментатору явно не понравился. Но необходимость дома здоровенного аквариума с четырьмя мужиками и вправду туманна, это точно…</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:12631</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/12631.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=12631"/>
    <title>Какая прелесть! :)</title>
    <published>2008-01-23T11:07:29Z</published>
    <updated>2008-01-23T11:07:29Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/bayan.jpg" width="500" height="395" border="0" align="center"&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:12516</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/12516.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=12516"/>
    <title>Спрощена китайська</title>
    <published>2008-01-16T07:58:20Z</published>
    <updated>2008-01-16T08:01:42Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="justify"&gt;Завжди полюбляв з пункту «А» до пункту «Б» пересуватись під музику. Причому пересуватись на своїх двох і не в супроводі духового оркестру. З плеєром. І так, щоб зручно, а не з бляхою розміру супової тарілки на пузі. Тобто з флешкою. І перший свій флешковий плеєр пам’ятаю особливо. Виглядав він феєрично: квадратної форми, з круглим віконцем керування, що розміщено під кутом 45%. Мрія дизайнера! І головне, на чому наполягав продавець – він був «мультіязичний». Зверхньо поглядаючи на знавців трансліту почав перебирати мови.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Крім звичного набору англійської, німецької, французької, італійської та іспанської було ще штук 10. Японська, китайська, корейська, ще якась поєбень, але головне, що вбило, це «спрощена китайська». Як на мене, відрізнялись вони лише назвами в меню, але то пусте. Тому перестав зверхньо поглядати на знавців трансліту, викинув гарнітуру з комплекту (бо звук ніякий) і почав отримувати задоволення.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Задоволення тривало недовго. Бо якось заряджав його особливо довго. Плеєр напруження (нервового?) не витримав і перейшов на рідну мову. Тобто спрощену. Китайську. Заразом перемкнувши баси на писклявий тенор та метод програвання на повтор однієї пісні (спрощена національна особливість?).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Виходів було два. Або вчити спрощену китайську, або. Або сподобалося більше, тому періодично намагався у цих неповторних ієрогліфах знайти меню вибора мови. І знаєте – знайшов! Місяців за три. Випадково. Така ось історія.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Я до чого – нещодавно друзі новий плеєр подарували. Охайний такий, у вигляді прищепки. Зручно. Зрозуміло, що я почав шукати у меню вибір мови, чи є у ньому спрощена китайська? Нема. Ацтой думаю я, і знаходжу українську. Фігассє думаю я і шукаю російську (старший брат і всьо такоє). Не знаходжу. Це ж треба!!! Дрібниця, а приємно.&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:12119</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/12119.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=12119"/>
    <title>Нарочно не придумаешь.</title>
    <published>2007-12-21T07:52:10Z</published>
    <updated>2007-12-21T07:52:10Z</updated>
    <content type="html">Вчера от паутины остался только куцый хвостик славянских сайтов. Ну, думаю, бывает, провайдер шалит, подожду. Подождал. Забыл. Вспомнил и опять подождал. Звоню. Знакомого админа на месте нет, объясняю проблему барышне своими словами:&lt;br /&gt;- Не все сайты открыватся.&lt;br /&gt;- Это как?&lt;br /&gt;- Ну, вот к примеру, mail.ru или yandex.ru открываются, а google.com – нет.&lt;br /&gt;- А, это наверное проблемы у владельца сайта, может у них по техническим причинам что-то не работает…&lt;br /&gt;[Перед глазами на секунду пронеслась апокалипсическая картина вырубленного по всей планете гугля – дух захватывает! Но здравый смысл сильнее.]&lt;br /&gt;- У гугля технический перерыв?&lt;br /&gt;- Хм. Ладно, я запишу вашу заявку.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ну а потом появился админ, и объяснил, что нам вся Европа пока до лампочки, т.к. в районе Карпат обрыв оптоволоконки. Но не надолго. Так и оказалось.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:11935</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/11935.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=11935"/>
    <title>И все-таки она… шлепнется?</title>
    <published>2007-05-15T11:13:07Z</published>
    <updated>2007-05-15T11:13:07Z</updated>
    <content type="html">Показательная такая вывеска. И висит достаточно высоко. Я так подозреваю что это такой способ анестезии – тюк по черепу и удаление зуба проходит практически безболезненно. Правда от такой анестезии вместе с зубом и мозги автоматически удаляются, но мало ли таких у нас… Безмозглых. Одна только висящая на честном слове эта вывеска доказывает.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;div align="center"&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/reklama.jpg" width="450" height="650" border="0"&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:11634</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/11634.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=11634"/>
    <title>Про тесты</title>
    <published>2007-04-12T11:43:17Z</published>
    <updated>2007-04-12T11:44:30Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="justify"&gt;В детстве было одно из любимых занятий. Ведь вся жизнь впереди, а тут тебе уже лавры Наполеона, или, по меньшей мере, Казановы (хе!) цепляют. Приятно, черт побери! Со временем, прикинув список обязанностей Наполеона, от лавров отказался. Но тесты иногда юзаю. Вот решил проверить себя на сходство с персонажем Star Wars.&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Your results:&lt;br&gt;&lt;b&gt;You are &lt;font size="6"&gt;Han Solo&lt;/font&gt;&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;table&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;table&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Han Solo&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="71"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 71%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Chewbacca&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="69"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 69%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Luke Skywalker&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="65"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 65%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Lando Calrissian&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="64"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 64%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;R2-D2&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="60"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 60%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Emperor Palpatine&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="55"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 55%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Qui-Gon Jinn&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="54"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 54%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Princess Leia&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="54"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 54%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Boba Fett&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="53"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 53%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Mace Windu&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;hr align="LEFT" noshade="NOSHADE" size="4" width="52"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt; 52%&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;Even though you've been described as &lt;br&gt; reckless, selfish and cocky, you're the &lt;br&gt; type of person others love to be around. &lt;br&gt; People like you because you're a scoundrel. &lt;br&gt; &lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.seabreezecomputers.com/starwars/pics/han.jpg"&gt;&lt;/td&gt;
&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;br /&gt;(This list displays the top 10 results out of a possible 21 characters)&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://www.seabreezecomputers.com/starwars"&gt;&lt;br /&gt;Click here to take the "Which Star Wars character am I?" quiz...&lt;/a&gt;&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На первый взгляд ничего интересного – ну Хан Соло, так Хан Соло. Но прикинув 2% разницы от Чубаки, вспомнил, что был в тесте такой заковыристый вопрос про волосатость. Ответил отрицательно. Ответил бы положительно, был бы Чубакой. Теперь понятно, почему вдвоем летали. &lt;strong&gt;Братья!&lt;/strong&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:11383</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/11383.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=11383"/>
    <title>Ахтунг носит Prada</title>
    <published>2007-04-12T11:41:04Z</published>
    <updated>2007-04-12T11:41:04Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="justify"&gt;В тренажерном зале, в котором я занимаюсь, стены увешаны плакатами. Рекламными и просто так. С рекламными понятно – лопайте вот эти таблетки или вот эту кашу и будете как во-о-о-т этот необъятный мускулистый парень. С плакатами «просто так» тоже все ясно – на них накачанные барышни с большой грудью эротично позируют на тренажерах. Кто в одежде более-менее, кому одежды на грудь не хватило и все такое. Это видать для стимула. Вот. Редко на эти плакаты внимание обращал – накачанным как во-о-о-н тот парень быть особо не тянет (почки я лучше для пива сберегу), а большая грудь меня может привлечь разве что как тара для детского питания. Но давеча случайно скользнул взглядом по одному плакату и обомлел… &lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/ahtung.jpg" width="450" height="650" border="0"&gt;&lt;br&gt;&lt;br /&gt;Форма одежды просто поражает! Такие мини я даже на девчатах весной не видел… Если на мгновение поверить в историчность формы этого «гвардейца», сразу становится понятна причина такого большого количества побед армии Александра Македонского. Еще бы, от толпы вот так вот одетых накачанных «ахтунгов» я бы тоже держался как можно дальше.&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:11021</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/11021.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=11021"/>
    <title>До "Великої кишені" безкоштовно</title>
    <published>2007-03-26T14:55:21Z</published>
    <updated>2007-03-26T15:07:23Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="justify"&gt;&lt;br /&gt;Всі бажаючі потрапити до супермаркету “Велика кишеня”, який у Кіровограді &lt;br /&gt;    розташований по вулиці Маршала Конєва, можуть скористатися послугою безкоштовного &lt;br /&gt;    проїзду.&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/big_pocket.jpg" width="350" height="240" border="0" align="left" style="margin-right:10px; margin-bottom:40px;"&gt;Автобус із логотипом “Великої кишені” щодня від’їжджає від площі Богдана &lt;br /&gt;    Хмельницького за графіком, починаючи з 10 години ранку через кожні 50 хвилин. &lt;br /&gt;    Він без зупинок прямує до супермаркету “Велика кишеня”.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Зробивши покупки, ви можете цим самим транспортом повернутися на площу Богдана &lt;br /&gt;    Хмельницького.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;  &lt;strong&gt;Графік руху автобуса:&lt;/strong&gt;&lt;br /&gt;  &lt;br&gt;Від’їзд від площі Богдана Хмельницького:&lt;br&gt;&lt;br /&gt;  &lt;strong&gt;10:00, 10:50, 11:40, 12:30, 13:20, 15:00, 15:50, 16:40, 17:30, 18:20, &lt;br /&gt;  19:10, 20:00.&lt;/strong&gt; &lt;br /&gt;&lt;br&gt;Від’їзд від супермаркету “Велика кишеня”:&lt;br&gt;&lt;br /&gt;    &lt;strong&gt;9:35, 10:25, 11:15, 12:05, 12:55, 13:45, 15:25, 16:15, 17:05, 17:55, &lt;br /&gt;    18:45, 19:35, 20:25.&lt;/strong&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:10930</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/10930.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=10930"/>
    <title>ВИКЛИКАЮЧИ ТАКСІ, ТЕЛЕФОНУЙТЕ З МОБІЛЬНОГО!</title>
    <published>2007-03-16T13:37:02Z</published>
    <updated>2007-03-16T13:44:16Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="justify"&gt;&lt;br /&gt;Шановні кіровоградці та гості нашого міста. Якщо вам це потрібно, ви можете скористатись послугами таксі, навіть не маючи під рукою стаціонарних телефонів. Ми пропонуємо вам список мобільних номерів таксопарків Кіровограда, а також перелік акцій, які вони пропонують своїм клієнтам.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;Отже, майже всі таксопарки для клієнтів, які часто користуються їх послугами, пропонують акцію безкоштовної поїздки, але для цього потрібно отримати код: зателефонувати і повідомити оператора, що ви бажаєте брати участь у акції, а також назвати кодове слово, завдяки якому будуть проводитись підрахунки ваших поїздок. Наприклад, кожна сьома або дев'ята поїздка може бути безкоштовною.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;Всі таксопарки Кіровограда пропонують вантажні перевезення за подвійним тарифом. А їхня цінова політика відрізняється не сильно - від 7 до 8 грн. за перших 4 км, а за кожен наступний - ще 1,5 грн..&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Тож, щасливої дороги!!!! :-)&lt;/strong&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Таксі 050&lt;/strong&gt; - т. 80506236401 &lt;font color="#990000"&gt;(передзвонюють!)&lt;/font&gt; - Після присвоєння персонального коду кожна сьома поїздка до 4 км та до першої зупинки безкоштовна! Зазвичай перші 4 км коштують 8 грн., а потім кожен наступний кілометр - 1,5 грн.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Таксі 051&lt;/strong&gt; - т. 8067-76-55-209 &lt;font color="#990000"&gt;(передзвонюють!)&lt;/font&gt; - Після присвоєння персонального коду кожна сьома поїздка до 4 км та до першої зупинки безкоштовна! Зазвичай перші 4 км коштують 8 грн., а потім кожен наступний   кілометр - 1,5 грн.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Таксі 054&lt;/strong&gt; - т. 8050-26-76-767, т. 8097-26-76-767 (не передзвонюють!)  - Після присвоєння персонального коду кожна дев'ята поїздка до 4 км та до першої  зупинки безкоштовна Зазвичай перші 4 км коштують 8 грн., а потім кожен наступний  кілометр - 1,5 грн.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Таксі 056&lt;/strong&gt; - т. 8050-608-08-66, &lt;font color="#990000"&gt;(передзвонюють!)&lt;/font&gt; т. 22-24-61 - Зазвичай перші чотири кілометри коштують (7 грн., а кожен наступний кілометр - 1,5 грн.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Таксі 058&lt;/strong&gt; - т. 8050-4876747 &lt;font color="#990000"&gt;(передзвонюють по бажанню клієнта)&lt;/font&gt; - Вартість поїздки - від 8 грн. +1,5 за заявку за перші 4 км, а потім 1,5 грн. кожен наступний кілометр.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Таксі 061&lt;/strong&gt; - т. 8050-545-47-32, т. 8066-42-38-061, т. 80975725045 &lt;font color="#990000"&gt;(передзвонюють!)&lt;/font&gt; - Після присвоєння персонального коду кожна сьома поїздка до 4 км та до першої зупинки безкоштовна. Зазвичай перші 4 км коштують 8 грн., а потім кожен наступний кілометр - 1,5 грн.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Таксі 069&lt;/strong&gt; - т. 8067-52-00-567, т. 8095-6889-555 &lt;font color="#990000"&gt;(передзвонюють!)&lt;/font&gt;, т. 35-00-69 - Після присвоєння персонального коду кожна сьома поїздка до 4 км  та до першої зупинки безкоштовна. Зазвичай перші 4 км коштують 8 грн., а потім кожен наступний кілометр - 1,5 грн.&lt;br&gt;&lt;br /&gt;&lt;strong&gt;Таксі 088&lt;/strong&gt; - т. 8050-65-64-882, т. 8066-69-88-088, т. 8067-52-02-864&lt;font color="#990000"&gt; (передзвонюють!)&lt;/font&gt; - Після присвоєння персонального коду кожна сьома поїздка до 4 км та до першої зупинки безкоштовна. Зазвичай перші 4 км коштують 8 грн., а потім кожен наступний кілометр - 1,5 грн.&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:10551</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/10551.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=10551"/>
    <title>Время по Цельсию</title>
    <published>2007-03-02T08:04:09Z</published>
    <updated>2007-03-02T08:04:09Z</updated>
    <content type="html">Давно пытаюсь выработать у себя привычку просыпаться раньше будильника. Вроде бы мелочь, а приятно во «всеоружии» слушать его вопли по утрам. Сегодня в полудреме, тянусь рукой к столику и беру… термометр. Смотрю температуру, думаю «ага, 19,5 градусов, значит, еще минут пять есть повалятся», и валяюсь. Минут пять. И звонит будильник. Только после этого дошло, чем я время «измерял».&lt;br /&gt;Сегодня на столик положу еще чего-нибудь. Зубную щетку, к примеру. Или вот плеер… Буду часы сверять.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:10402</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/10402.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=10402"/>
    <title>Метафори.</title>
    <published>2007-02-20T08:38:02Z</published>
    <updated>2007-02-20T08:38:02Z</updated>
    <content type="html">Здається у Жадана у “Депеш Мод” читав, що життя, це як плисти у морі з гівном. І чим далі запливаєш, тим більше гівна навкруги, але стає все цікавіше. Десь так. Дуже влучно сказано.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:10106</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/10106.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=10106"/>
    <title>Doggy style</title>
    <published>2006-12-28T08:14:39Z</published>
    <updated>2006-12-28T08:14:39Z</updated>
    <content type="html">Как и большинство соседей по планете, обеденный перерыв в эти предпразничные дни провожу в поисках подарков. Вот и зашел в «Barbi», авось, думаю, попадется хрюн симпатичный, или еще что кошерное. Попалось... &lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/doggy_style.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Правда, если бы не Богдан, кадр вряд ли был бы замечен. Видимо, на внимательность старших и рассчитывали веселые продавцы кукол и сборных моделей самолетов.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:9841</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/9841.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=9841"/>
    <title>выборы. наблюдатель от кошачьих.</title>
    <published>2006-11-28T08:39:34Z</published>
    <updated>2006-11-28T08:39:34Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="center"&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/vote_cat.jpg" width="450" height="650" border="0"&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:9535</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/9535.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=9535"/>
    <title>Отдушина.</title>
    <published>2006-11-10T08:23:56Z</published>
    <updated>2006-11-10T08:30:17Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="justify"&gt;&lt;br /&gt;В пятницу вечером обнаружилась острая недостача журналистов. Это за час до конца рабочей недели. Вполне ожидаемо. «Я бы тоже потерялся». Но поход в &lt;a href="http://rks.kr.ua/rock/" title="Кировоградское рок-кафе" target="_blank"&gt;кировоградское рок-кафе&lt;/a&gt; выглядел заманчиво, поэтому, гордо, практически по Матросовски, я ринулся на амбразуру.&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt; Спасать честь, так сказать. Попутно, понятно, выставив маленький такой райдер. Но из всего двадцатипунктного списка достался мне только внушительных размеров фотоаппарат и бодрое напутствие, что это лучше всяких ксив. Вяло порадовавшись (еще бы, к такой «дуре» в нагрузку надо выдавать минимум шмайсер, для ее же охраны), пошел опаздывать на концерт. Ведь какой уважающий себя концерт начнется вовремя? Правильно.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Но перед выходом благодаря Dela Link’у попытался узнать побольше – на что же я подписался? А подписался я на уже третье «заседание» Кировоградского рок-кафе, созданного небольшой группой ценителей и исполнителей, которые из выступлений в национальных костюмах под баян уже выросли, а на концерт Киркорова не пойдут лишь потому, что ни лицензии ни ружья… Шутка. Но есть в городе одинокие таланты и группы, которые могут и хотят выступать, а где? На редкие праздники, на площади, да изредка под какое-либо мероприятие? Мало. Да и пригласят не каждый раз. Неформат…&lt;br /&gt;Начавшись с обсуждения на форуме, без серьезной поддержки «извне» или «сверху» уже третий раз собираются в рок-кафе любители музыки. Сначала свои. Потом свои и друзья. Потом свои, друзья и друзья друзей. Почти БГ. Делают сами для себя.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Все же опоздал. Ведь не концерт, а рок-кафе, где не только слушают, но и говорят. Ну и пиво, само собой. Подыскав место, сбросив рюкзак – пошел в атаку на начавший выступать &lt;b&gt;the Wave&lt;/b&gt;. Фоторужье не подвело. Вид имеет внушающий, вспышку яркую, щелкает злостно. Но собрано не как утверждается «в Германии», а точно в районе Прибалтики/Эстонии. По-другому такую злостную выдержку между спуском и щелчком вспышки объяснить не берусь. Стал компенсировать количество качеством, щелкая почаще, подбираясь поближе.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вслед за &lt;b&gt;the Wave&lt;/b&gt; – открытие &lt;b&gt;Kompot’а&lt;/b&gt;. И тут я начал понимать, что я явно не «в теме». Публика чуть ли не в полный голос вслед за исполнителем цитировала его стихи… Каждый просил исполнить что-то свое… И это при том, что это была премьера…&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Райсарай&lt;/b&gt;. Панки, как сказали соседи. Очень мирные, добавил я от себя, после их выступления. Да, прыжки по сцене, да, веселые помахивания держателя от микрофона («фоторужье» предательски опоздало), да, вполне по-панковски. Но обломки инструментов, посуды и зрителей после выступления никто не собирал. Впечатлило (особенно вспоминая Кукольный театр). Как я уже догадался – не в последний раз.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Весняний Галас&lt;/b&gt;. Опять все «в теме», я – скромно молчу в тряпочку. Слушаю, и пытаюсь все это  если не заснять на камеру, то, по крайней мере, запомнить. К третьей песне я, набравшись пива и смелости, с «фоторужьем» наперевес, потребовал у дирекции «Юности» доступ на третий этаж. Мол, кадры там пропадают больно хорошие. Мне пошли навстречу с такой скоростью, что я растерялся… Съемки с третьего этажа кроме желанных кадров в полумраке, принесли встречу с табуретом. Что ж, в видоискателе его точно не было. Табурет попался добротный, и уже сейчас я свободно могу себе заказать точно такой же (оттиск этой заразы я пронесу еще долго если не в печенках, то на ноге точно).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Концерт окончен – все свободы&lt;/b&gt;? Фигушки! Дальше пошли танцы в кругу, общение, проводы и посиделки на кухнях, как я подозреваю… Но из клуба уже в 22.00 мы чинно и благородно разошлись.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;И напоследок. Понятное дело акустика в «Юности» не ахти. Даже наоборот. Да и инструменты большей частью свои. Но они есть. Сделай больше, если сможешь, как говорится. «Уже и с этим помещением в скором времени могут начаться проблемы», сказала Юлия Тихонова. Сделали сами, как сумели.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Но если рассчитывать на прибыль – посетители нужны. И о себе надо сказать громко. Через те же СМИ. Бомбить их пресс-релизами по факсам и эмейлам. Приглашать лично и все редакции заочно. Делать мини-конференции для журналистов, хотя бы в той же «Юности», перед самим концертом. Приносить материалы про себя и про «вообще». Приходить в горисполкомовский отдел семьи и молодежи за помощью и чтобы просто знали о существовании. Писать проекты на мини-гранты и серьезные деньги. И готовится к тому, что часть редакций плюнет и не пришлет никого, еще кто-то потребует деньги за публикацию. И горисполком придется мурыжить посещениями, пока добьешься чего-либо стоящего. И гранты отклонят. Да и меценат вообще явление настолько редкое, что занести в Красную книгу можно не успеть. …&lt;br /&gt;Так что приходить в рок-кафе надо сейчас. Пока есть такая возможность.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;div align="center" style="width:650px"&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;А теперь слайды:&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_00.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_01.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_02.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_03.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_04.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_05.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_06.jpg" width="450" height="650" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_07.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_08.jpg" width="450" height="650" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_09.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_10.jpg" width="450" height="650" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_11.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/rok_kafe_12.jpg" width="650" height="450" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/div&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:9347</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/9347.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=9347"/>
    <title>Маразмы</title>
    <published>2006-10-31T08:55:30Z</published>
    <updated>2006-10-31T08:55:30Z</updated>
    <content type="html">Помнится, еще летом пытался поймать поливальную машину, которая по утрам, под дождем (!) поливала улицы центра. Но поймать фантом даже визуально, не говоря про объектив фотоаппарата, не получилось.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На прошлой неделе в горотделе милиции встречали оперуполономоченных Луценко, которые должны были рассказать про УТО. Оказалось, что опера сами лишь приехали, и это была… Презентация. И никто ничего толком не рассказывал. Что журналистов, понятно, не порадовало – ливень в тот день был еще тот… Но к приезду гостей горотдел явно готовился, и по такому торжественному случаю включил фонтаны… Фотоаппарата, понятно, не было.&lt;br /&gt;Жаль.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:9123</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/9123.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=9123"/>
    <title>Насправді?..</title>
    <published>2006-10-13T08:39:11Z</published>
    <updated>2006-10-13T08:39:11Z</updated>
    <content type="html">Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали... Уїнстон Черчілль...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:8768</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/8768.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=8768"/>
    <title>Киевский семинар</title>
    <published>2006-10-05T09:06:16Z</published>
    <updated>2006-10-05T09:06:16Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="justify"&gt;На прошлой неделе провел два дня в Киеве. Конечно, сложно объяснить мою полезность на семинарах по бюро кредитных историй и ярмарке инвесторов ЖКХ. Даже неискушенного человека трудно убедить в том, что более надежного хранилища для паролей к ноутбуку, чем я, нет, а открывашку (более весомый довод), я опять забыл дома. Позже, свиснуть в гостинице эту необходимую вещь, не позволила простота приема, а на фуршете – их, вернее её, одинокое количество. Сошлись на фразе Печкина «для повышения умственного развития» (так он, кажется, говорил).&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Лозунг поездки был «смотри на дату, там, под крышечкой». Давно уже столько раз, буквально подряд, не натыкались на просроченные продукты (понятно, главным образом, пиво). Не смотря на матерость – пару раз прокололись… &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Первый раз я за свои пребывания в Киеве ездил в час пик на автобусе… И утром, и вечером. За эти 1,5 часа (в совокупности), ностальгия по Кировограду достигала невиданных показателей. Зато пешком дорогу можно переходить практически в любом месте – замерзший поток машин ничуть не мешал. Заинтересовало нововведение – объявления с надписями на некоторых перекрёстках о том, что в случае возможности ехать, не задавив пешехода, ехать прям таки нужно. Забавно, но в первую очередь этим пользуются пешеходы, переходя перед ползущими авто дорогу, где вздумается (конечно, этими пешеходами-камикадзе были мы).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Семинары и выступления, заседания и фуршеты, обсуждения и выступления обойду стороной. Не столько потому, что неинтересно (местами были очень жаркие дискуссии), а потому что в эти моменты я героически боролся со сном. Уже и забыл, оказывается, все университетские навыки.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Побывать в Киеве и не проехаться на метро – практически нереально. Побывать там же и не покататься на канатной дороге вполне осуществимо. Мы решили исправить этот досадный промах. Но, поскольку канатная дорога не работала (ага, с нашим-то счастьем), канатную дорогу изображали пешком. Правда, некоторые достопочтимые киевляне с опаской поглядывали на меня, когда, выбравшись наверх первым, я стал требовать с опаздывающих на праздник жизни охламонов деньги за проезд. Денег, понятно, никто не дал. Жаднюги. И как делать бизнес с такими людьми?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Дождь ждали. Многие даже авторитетно указывали пальцами, заложив одну руку за  жилетку, откуда он придет. Мы не отставали и тоже показывали пальцы. Правда другие…&lt;br /&gt;Еще бы – зонтов нет вообще, куртка одна на двоих и острое желание погулять в хорошую погоду. Повезло. Дождь был только ночью, дав с утра дополнительный заряд бодрости нашим невыспавшимся лицам.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Неукоснительно соблюдая правило «появляться в последний момент», на автобус мы явились за пару минут до «твою мать, таки опоздали». На этот раз уже по моей вине. Кеды я купил, как тот Шарик из упомянутого уже Простоквашино. Зима на носу, а он кеды купил. Ну да ладно, хотел – купил. Даже пиво успели на дорожку взять. Правда я немного протестовал, не поезд же, автобус…&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Из фильма «Я робот», кроме того, что он к Айзимову отношение имеет лишь отдаленное, я вынес глубокую мысль «Фразой «я же говорил», всего не передать». Мысль очень пригодилась в время поездки на страшненьком Икарусе. Икарус ехал неторопливо, но компенсировал эту неторопливость… Правильно, отсутствием остановок. Ну, ладно, мы предусмотрительно остановились до точки «Х». Не все были такими умными. Поэтому уже за час до Кировограда, водитель, чтоб видимо выжить, остановку таки сделал… Ниагара отдыхала… А стоны только одни чего стоили! Немецкие порнофильмы обзавидовались бы услышав эти вздохи облегчения! Главное было потом, на обратной дороге к автобусу не вляпаться… Час же все-таки оставался. В душном автобусе. Повезло.&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:allkr:8596</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://allkr.livejournal.com/8596.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://allkr.livejournal.com/data/atom/?itemid=8596"/>
    <title>Мышиный заповедник</title>
    <published>2006-10-05T09:03:24Z</published>
    <updated>2006-10-05T09:03:24Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="center"&gt;&lt;img src="http://kirovograd.net/allkr/zapovednik.jpg" width="800" height="330" border="0"&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
</feed>
